12:1 ¶ І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.

12:2 І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.

12:3 А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.

12:4 А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання.

12:5 ¶ І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.

12:6 І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?

12:7 І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.

12:8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?

12:9 І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця.

12:10 Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.

12:11 А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев'ятдесят день.

12:12 Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день!

12:13 А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!