5:1 ¶ Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

5:2 щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

5:3 Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

5:4 та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

5:5 її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

5:6 Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

5:7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

5:8 віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

5:9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

5:10 щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

5:11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

5:12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

5:13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

5:14 Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

5:15 ¶ Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

5:16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

5:17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

5:18 Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

5:19 вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

5:20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

5:21 Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

5:22 власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

5:23 помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...