6:1 ¶ Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім!

6:2 Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?

6:3 День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!

6:4 Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.

6:5 Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.

6:6 Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.

6:7 Тому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.

6:8 ¶ Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.

6:9 І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають.

6:10 І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа!

6:11 Бо Господь ось накаже, і ворог розіб'є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски.

6:12 Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!

6:13 Ви марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги?

6:14 Бо ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!