1:1 ¶ Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,

1:2 яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,

1:3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

1:4 і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

1:5 що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,

1:6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа,

1:7 усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

1:8 ¶ Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

1:9 Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,

1:10 і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.

1:11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,

1:12 цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

1:13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

1:14 А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

1:15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

1:16 ¶ Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.

1:17 Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.

1:18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

1:19 ¶ тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

1:20 Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,

1:21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

1:22 Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,

1:23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.

1:24 Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

1:25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

1:26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

1:27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.

1:28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

1:29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

1:30 обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,

1:31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

1:32 Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.