14:1 ¶ Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
14:2 Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.
14:3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.
14:4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.
14:5 Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.
14:6 Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
14:7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
14:8 Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!
14:9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
14:10 А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
14:11 Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!
14:12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
14:13 Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.
14:14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.
14:15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.
14:16 Нехай ваше добре не зневажається.
14:17 Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир
, і радість у Дусі Святім.
14:18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.
