5:1 ¶ Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

5:2 наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

5:3 Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

5:4 Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5:5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

5:6 До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

5:7 Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

5:8 Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

5:9 Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

5:10 Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

5:11 Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

5:12 Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

5:13 Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

5:14 Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

5:15 втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

5:16 Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

5:17 ¶ тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

5:18 через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

5:19 Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

5:20 Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

5:21 Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

5:22 Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...