1:1 ¶ Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

1:2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

1:3 щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

1:4 щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

1:5 Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

1:6 щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

1:7 ¶ Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

1:8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

1:9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

1:10 ¶ Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

1:11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

1:12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

1:13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

1:14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

1:15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

1:16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

1:17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

1:18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

1:19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

1:20 ¶ Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

1:21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

1:22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

1:23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

1:24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

1:25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

1:26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

1:27 Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

1:28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

1:29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

1:30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

1:31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

1:32 бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

1:33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!