19:1 ¶ Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

19:2 ¶ Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

19:3 ¶ Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

19:4 ¶ Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

19:5 ¶ Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

19:6 ¶ Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

19:7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

19:8 ¶ Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

19:9 ¶ Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

19:10 ¶ Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

19:11 ¶ Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

19:12 ¶ Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

19:13 ¶ Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

19:14 ¶ Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

19:15 ¶ Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

19:16 ¶ Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

19:17 ¶ Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

19:18 ¶ Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

19:19 ¶ Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

19:20 ¶ Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

19:21 ¶ У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

19:22 ¶ Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

19:23 ¶ Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

19:24 ¶ У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

19:25 ¶ Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

19:26 ¶ Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

19:27 ¶ перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

19:28 ¶ Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

19:29 ¶ На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.