25:1 ¶ І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

25:2 ¶ Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

25:3 Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

25:4 ¶ Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

25:5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

25:6 ¶ Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,

25:7 бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

25:8 ¶ Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

25:9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

25:10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

25:11 ¶ Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

25:12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

25:13 ¶ Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

25:14 ¶ Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

25:15 ¶ Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

25:16 ¶ Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

25:17 ¶ Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

25:18 ¶ Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

25:19 ¶ Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

25:20 ¶ Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

25:21 ¶ Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

25:22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

25:23 ¶ Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

25:24 ¶ Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25:25 ¶ Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.

25:26 ¶ Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.

25:27 ¶ Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.

25:28 ¶ Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.