26:1 ¶ І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
26:2 Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.
26:3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,
26:4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.
26:5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
26:6 ¶ Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
26:7 підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
26:8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
26:9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
26:10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
26:11 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
26:12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
26:13 Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
26:14 ¶ Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
26:15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
26:16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.
26:17 ¶ А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?
26:18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.
26:19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.
26:20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
26:21 І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...
26:22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?
26:23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
26:24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!
26:25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...
26:26 ¶ Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
26:27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
26:28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
26:29 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.
26:30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.
26:31 ¶ Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.
26:32 По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
26:33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.
26:34 Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...
26:35 Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.
26:36 ¶ Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.
26:37 І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.
26:38 Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...
26:39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...
26:40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...
26:41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.
26:42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!
26:43 І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.
26:44 І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.
26:45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...
26:47 ¶ І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.
26:48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.
26:49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.
26:50 Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
26:51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
26:52 Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.
26:53 Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?
26:54 Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
26:55 Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
26:56 Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
26:57 ¶ А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
26:58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
26:59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
26:60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
26:61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
26:62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
26:63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
26:64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
26:65 Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
26:66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
26:67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
26:68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...
26:69 ¶ А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
26:70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...
26:71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
26:72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...
26:73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
26:74 Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...
26:75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...
