3:1 ¶ Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

3:2 Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

3:3 Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

3:4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

3:5 обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

3:6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

3:7 Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

3:8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

3:9 Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

3:10 Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

3:11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

3:12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

3:13 пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

3:14 Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

3:15 Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

3:16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

3:17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

3:18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

3:19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

3:20 душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

3:21 ¶ Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

3:22 Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

3:23 нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

3:24 Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

3:25 Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

3:26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

3:27 Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

3:28 нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

3:29 хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

3:30 хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

3:31 Бо Господь не навіки ж покине!

3:32 Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

3:33 бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

3:34 Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

3:35 щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

3:36 щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

3:37 ¶ Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

3:38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

3:39 Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

3:40 Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

3:41 підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

3:42 ¶ Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

3:43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

3:44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

3:45 Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

3:46 наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

3:47 страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

3:48 Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

3:49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,

3:50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

3:51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

3:52 Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

3:53 життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

3:54 Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

3:55 ¶ Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

3:56 Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

3:57 Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

3:58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

3:59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

3:60 Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

3:61 Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

3:62 мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

3:63 Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

3:64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

3:65 Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

3:66 Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!